Клюки, або як з нічого зробити цукерку

Може скластися хибне враження, що мій блог створено виключно з метою критиканства. Це неправда. Просто в Україні критично мало позитивних прикладів того, як правильне відношення до свого минулого може оздоровити економіку.
Тому сьогодні я буду хвалити поляків. А саме - село Клюки, дуже-дуже на півночі Речі Посполитої.

Ізяслав: спохабнена перлина Волині

Вся Україна їздить до Львова їсти шоколад та пити каву, до Одеси - купатися та слухати легендарну говірку, до Вінниці - дивитися на фонтани, до Закарпаття - сидіти в термальних водах та пити вина. Регіони чудово почувають себе, коли до них їздять туристи. У виграші всі - від водіїв мікроавтобусів до виробників сувенірної продукції. Їх всіх годує бажання нового покоління співвітчизників та іноземних туристів бачити світ і пробувати щось нове.

Останніми роками тенденція докотилася й до Хмельниччини, вірніше, до Кам'янця-Подільского. Особливої фішки тут ще не знайшли, але вже доволі активно над цим працюють. Щоб подвитися на фортецю (далеко не найкращу в регіоні, але найкращим чином відреставровану), їдуть навіть з Євросоюзу.

Решта хмельниччан кліпає очима і продовжує ігнорувати всі ті шалені можливості, які надає їхня земля для розвитку туристичної індустрії. Не так давно я обурювалася станом Меджибожа. Сьогодні в не менше обурення мене приводить стан міста Ізяслава.

Чого вимагати від районних оптимізаторів

Інститут побратимства міст - справа поширена, проте загадкова. Побратим? Дуже добре, але що це конкретно значить? Не те, щоб питання не давало мені спокою, але час від часу цікавість розбирала.

І ось пощастило бути присутньою під час процесу встановлення побратимства в самому зародиші. З боку України - Красилів, з боку Польщі - Зелюв (Zelów), що в Лодзькому воєводстві. Логічно, до речі. Лодзь - це текстильна столиця Речі Посполитої, Хмельницький в Україні - на тій самій позиції. Підписання документів, які зроблять побратимство юридичним фактом відбудеться найближчими днями. Для цього в Красилів приїхала представники зелювської гміни.

Село Западинці: згадка про колишній добробут

Западинці - доволі велике, але жодного разу не видатне село. Стоїть в кількох кілометрах від траси, ніяких серйозних підприємств, де жителі могли б працювати, в ньому немає. Дороги - такі собі просілки, за винятком однієї:

Село Радісне: корупція, дороги і реформи

В рамках великого реформування заради європейського майбутнього українська влада почала вимагати від місцевих громад об'єднуватись. Який зв'язок між об'єднанням і "покращенням життя" - ще та загадка. Але факт залишається фактом: в добровольно-примусовому порядку на Красилівщині має з'явитися дві громади: Красилівська та Антонінська.

Велика кількість нинішніх сільрад оказує тому весь можливий супротив.

Здавалося б, все шито білими нитками: сільські голови не хочуть, щоб від них забирали кормушку, адже всі грошові поступлення будуть йти на Красилів, минуючи їх кишені. Та на перевірку все виявляється далеко не так однозначно.

Візьмемо, наприклад, село Радісне, що в кількох километрах від районного центру. Відвідини цього населеного пункту вражають... через наявність в селі асфальтованих доріг! Чи багато ви знаєте українських сіл, де є асфальтоване покриття? От і я не знаю.

Антонины: что смотреть

Стоит ли ехать в Антонины? Однозначно стоит! Сохранившиеся в этом месте памятники архитектуры уникальны для данного региона. Это дыхание чистого барокко, совершенно нехарактерного для Подолья и Волыни. В тот вид, в котором сохранилась до наших дней усадьба польских магнатов Сангушко-Потоцких, её привёл венский архитектор Ф.Фелнер. Тот самый Фелнер, который проектировал здания оперных театров в Одессе и Черновцах.

К сожалению, от усадьбы, чьё название перешло на весь населённый пункт, сохранилось не так много. Но абсолютно все остатки, несмотря на своё плачевное состояние, поражают роскошью отделки.

Чернелівка: вже катастрофа чи ще не дуже?

Як ви гадаєте, де зроблено це фото?

Летичев: что смотреть

С точки зрения путешественника, интересующегося историей Украины, у Летичева есть два достоинства:
1. Тут действительно есть достопримечательности, связанные с историей нашей страны.
2. Город расположен близко к Меджибожу, где исторических достопримечательностей - ещё больше.
Оба города вполне реально осмотреть за один день.

Самчики, или как жили дворяне

Самчики - небольшое село близ города Староконстантинов в Хмельницкой области. Известно в округе и чуть дальше тем, что здесь находится одна из наиболее сохранивших свой первозданный вид шляхетско-помещичья усадьба.

В данном случае молва не врёт. Усадьба таки одна из самых сохранившихся. Но данный факт, сам по себе, достаточно печален. Если Самчики сохранились "хорошо", то до какой степени не сохранилось всё остальное?

Меджибож: что смотреть

Меджибож расположен примерно в 30 км от Хмельницкого, в месте слияния рек Южный Буг и Бужок. Отсюда и его название: в переводе на современный язык - «Между Бугами».

Сказать, что у Меджибожа – большой потенциал, как у туристического центра, значит ничего не сказать. Небольшой, по нынешним меркам, городок символизирует не только место между двумя реками, он ещё и между культурами нескольких народов. Поляки, украинцы и евреи в равной мере оставили здесь свои следы. Всем им есть на что посмотреть здесь и что вспомнить. Вот только впечатление у всех будет весьма неоднозначным.

Легенды села Моньки

Моньки - небольшое село в Красиловском районе на Хмельниччине. Население - около 250 человек. В настоящее время - мало чем примечательное, кроме своего фольклора, который оказался побогаче, чем в большинстве окрестных поселений.

Красилов: что смотреть

Красилов точно не относится к городам, интересным для туризма. Красилов не относится даже к городам просто интересным. Причём, и сами жители, и городские власти абсолютно удовлетворены таким положением дел. Так что никаких перемен в ближайшее время не предвидится. Город не станет более комфортным ни для посетителей, ни для местных. Ехать смотреть собственно Красилов смысла нет. Однако, если вы оказались поблизости, и у вас есть пара свободных часов, их можно провести с интересом и во благо собственного интеллекта.

Староконстантинов: что смотреть

Староконстантинов - когда-то резиденция князя Острожского, а ныне - небольшой городок в Хмельницкой области, обладающий своим особым шармом. Для всех, кто интересуется историей Украины - must have. Здесь сохранилось достаточно много исторических объектов. Некоторые из них - в хорошем состоянии, некоторые пытаются привести в порядок. К достоинствам Староконстантинова также следует отнести тот факт, что, несмотря на всю сохранившуюся местечковость, здесь уже оценили все выгоды активного посещения города туристами. Как следствие, в городе появились современные объекты, интересные для путешественников, а также активно развивается соответствующая инфраструктура. Если тенденция сохранится, через несколько лет здесь будет уже вполне сформировавшийся туристический центр.