Село Западинці: згадка про колишній добробут

Западинці - доволі велике, але жодного разу не видатне село. Стоїть в кількох кілометрах від траси, ніяких серйозних підприємств, де жителі могли б працювати, в ньому немає. Дороги - такі собі просілки, за винятком однієї:

Прямо посеред села проходить дорога, вкрита бруківкою цілком собі високої якості. Новою ця дорога не виглядає, але вона точно простоїть не менше, ніж вже простояла. Тягнеться вона кілометрів на п'ять. Праці в неї, мабуть, було вкладено більше, ніж в побудову всіх будинків в селі, разом узятих. Постає питання, хто й навіщо побудував її в цьому напівзабутому натяку на цивілізацію?

Відповіддю стане трагічна історія Западинців, яку ще можна почути від жителів навколишніх сел.

За часів Російської імперії, тут жили дійсно заможні люди, які могли собі дозволити зверхньо називати сусіднє село Голюнками (пізніше радянська влада перейменувала Голюнки в Радісне), бо жила там, на їх думку, сама голота. Западинчани вміли працювати й робити гроші. 

Побудована тут брукована дорога - унікальна для околиць, її історію ще належить встановити до кінця. Це був дійсно грандіозний для свого часу проект. Ініціатором створення називають пані Маньковську. Дорога точно доходила до сусідніх Баглайок, і є свідчення, що йшла вона ще й аж до Хмельницького.

Але прийшов 1917 рік, а потім - більшовики й розкуркулення. Оскільки жителі Западинців бідними ніколи не вважались, вони попали під розкуркулення трохи не найпершими. Репресії були настільки масовими, що село стало практично спустошеним. Щоб якось виправити ситуацію, радянська влада заселила Западинці новими жителями. Серед жителів навколишніх сел розповсюджена думка, що нові поселенці були колишніми в'язнями, які отримали свої строки за уголовні злочини. Більшовики дійсно практикували переселення таких людей в нову місцевість. Це дозволяло подібному контингенту почати нове життя на новому місці. Колишні зеки не завжди товаришували з кримінальним правом, але були абсолютно лояльні до радянської влади. Та ж бо надала їм житло, та ще й непогане!

Чи змогли вони побудувати щось достойне своїх попередників, думаю, риторичне питання. Вся історія села після розкуркулення нікого не зможе надихнути на великі вчинки.

З тих пір змінилося вже зо два покоління, але Западинці досі мають репутацію найбільш злочинного села району. Коли постає питання, чи купувати будинок в цьому селі, старші люди округлюють очі й майже наказують: "Ти що! Тільки не в Западинцях!!"

Доволі складно сказати, наскільки зараз їх побоювання є актуальними. Реальністю є тільки пам'ятник, аналогів якому я в інших селах поки що не бачила. Це пам'ять жертвам політичних репресій та Голодомору. Схоже на те, що їх справді було тут більше, ніж будь де в окрузі.